На етапі організації фінансового обліку головний бухгалтер визначає вимоги до його ведення, надання документів та даних, необхідних для цього. А керівництво компанії має забезпечити їх неухильне дотримання всіма підрозділами та працівниками, які мають відношення до ведення бухобліку. Для цього на підприємстві видають відповідні накази, інструкції та положення. Наприклад, наказ “Про організацію бухгалтерського/податкового обліку на підприємстві” або наказ “Про облікову політику підприємства”.
Організація бухгалтерського обліку
Організація бухгалтерського обліку регулюється також такими розпорядчими документами, як положення про бухгалтерську службу, облікову політику, посадові інструкції, графік документообігу, план проведення інвентаризації тощо. Облікова політика — це сукупність принципів, методів та процедур, за якими підприємство має формувати фінансову інформацію про діяльність та складати на її основі звітність.
Створення облікової політики є дуже відповідальним процесом, адже за цими принципами підприємство враховуватиме свої активи та зобов’язання. І впливають на цей процес різні фактори: організаційно-правова форма підприємства, і навіть форма власності; вид та обсяг діяльності; система оподаткування; рівень кваліфікації працівників бухгалтерської служби; ступінь свободи з питань ціноутворення; інформаційне та технічне забезпечення і т.д. Якщо відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник чи власник підприємства, то облікову політику формує головний бухгалтер, а затверджує та вводить у дію наказом керівник.
Наказ про облікову політику
Наказ про облікову політику — це окремий документ внутрішньогосподарського користування, який має повно відображати особливості організації, ведення бухобліку та складання звітності на підприємстві. Форму та зміст наказу компанія може обирати самостійно.
При формуванні облікової політики головбухи керуються основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Адже обрана облікова політика діятиме незмінно протягом календарного року і застосовуватиметься надалі, якщо не станеться суттєвих змін у законодавстві чи змін за умов роботи чи структури підприємства. Тому що, якщо відбудуться такі зміни, про це потрібно буде повідомити в записці пояснення до річної звітності. Звітність у фінансовому обліку зазвичай поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрішньогосподарську (управлінську), статистичну та податкову. Але управлінський облік часто виділяють як окремий вид внутрішньогосподарського обліку, який, на відміну від бухгалтерського, не є обов’язковим — його ведуть лише за запитом вищого керівництва.
Тому розглянемо бухгалтерську звітність, яку складають обов’язково щокварталу і щорічно для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Річна бухгалтерська звітність включає Баланс і кілька звітів. Баланс підприємства (форма № 1) відображає зв’язок активів із джерелами їх формування, забезпечує контроль та аналіз наявності майна підприємства, показує рівень фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Звіт про фінансові результати (форма № 2) містить інформацію про формування прибутку від реалізації продукції та послуг, про використання отриманого прибутку. Звіт про рух коштів (форма № 3) інформує про джерела надходження коштів та їх використання у звітному періоді. Звіт про власний капітал (форма № 4) відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року.
Складання фінансової звітності
Перед початком складання фінансової звітності проводять ретельну підготовчу роботу: перевіряють повноту відображення господарських операцій у поточному обліку та оформлюють відповідними документами; перевіряють правильність облікових записів, звіряють дані статистичного та аналітичного обліку; звіряють розподіл витрат та доходів між суміжними звітними періодами; перевіряють стан розрахунків, списують нереальну дебіторську та кредиторську заборгованість; визначають фактичну собівартість продукції, що випускається і реалізується; визначають та списують фінансовий результат від реалізації продукції та інших операцій, а також списують прибуток, використаний протягом року; перед складанням річного звіту проводять повну інвентаризацію.
Річну та квартальну звітність складають усі підприємства, за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями. Надають її засновникам, органу державної статистики та іншим установам відповідно до законодавства. Квартальну звітність подають до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річну — не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним кварталом. Зміст та форма звітів повинні відповідати національним положенням бухгалтерського обліку та міжнародним